ПОРАДИ ПСИХОЛОГА 18
Практичний психолог закладу Дмитренко Ганна Григоріївна
Графік консультування з попередження злочинності серед не повнолітніх
План роботи практичного психолога на 2017-2018 н. р.
Формування в дитини здорової самооцінки
Як правильно протистояти стресовим ситуаціям
Позитивна самооцінка – основа життєвого успху дитини
Про шкідливість нікотину, алкоголю та наркотичних речовин
План роботи практичного психолога на 2016-2017 навчальний рік
Поради шкільного психолога щодо сімейного виховання школярів
Поради психолога щодо підлітків
Профілактика вживання алкоголю серед молоді
Як навчити дитину спілкуватися
Поради психолога. План роботи практичного психолога на 2015-2016 н.р.
Допомога дитині при загрозі суїциду
Як зняти напругу після роботи. Поради психолога.
Допомога у виборі майбутньої професії випускникам
Вчіться та навчайте дітей правильному спілкуванню
1. Щоб навчитися правильно говорити, треба навчитися читати і слухати.
2. Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся в зміст написаного: намагайтеся побачити, почути, зрозуміти й запам’ятати художні особливості мови, мовні звороти.
3. Збагаченню словникового запасу допоможе спеціальна робота: заведіть словник для запису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та використанні, добирайте до них антоніми та синоніми, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні,
4. Намагайся не лише запам’ятати мову оратора, а й прийоми її побудови.
5. Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів – це збіднює мову.
6. Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.
7. Щодня читайте вголос по 15—20 хв., усвідомте зміст тексту, поміркуйте, де зробити паузу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.
Поради психолога вчителям
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГУ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ СТРЕСУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них.
Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров’ї, освіті, діяльності, сім’ї, позитивному мисленні.
Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом.
Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з приміщення. Так і «перерви» потрібно робити як найчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю.
При виникненні почуття тривоги або напруги, сконцентруйтеся на своєму диханні.
Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, перетворюйте негативні події у позитивні.
Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Позитивне мислення – це головний людський інструмент забезпечення здоров’я і благополуччя.
ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ!
Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!
Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.
Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.
Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.
Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей.
Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.
Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.
Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки; навчіться переконувати.
Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.
Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.
Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.
Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.
Поради психолога вчителям
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГУ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ СТРЕСУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них.
Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров’ї, освіті, діяльності, сім’ї, позитивному мисленні.
Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом.
Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з приміщення. Так і «перерви» потрібно робити як найчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю.
При виникненні почуття тривоги або напруги, сконцентруйтеся на своєму диханні.
Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, перетворюйте негативні події у позитивні.
Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Позитивне мислення – це головний людський інструмент забезпечення здоров’я і благополуччя.
ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ!
Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!
Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.
Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.
Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.
Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей.
Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.
Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.
Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки; навчіться переконувати.
Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.
Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.
Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.
Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.
Психологічні особливості адаптації п’ятикласників
Рекомендації батькам. Адаптація.
Рекомендації щодо розвитку пізнавальної сфери учнів
Як навчити дитину спілкуватися
Профілактика вживання алкоголю серед молоді
Пам’ятки для батьків у вихованні дітей
Як створити позитивний клімат у педагогічному колективі
Заохочення та покарання дитини
Поради батькам щодо зняття психологічного напруження у дітей
Профілактика девіантної поведінки серед учнів
Попередження суїцидальної поведінки серед дітей
Особливості навчання молодших школярів з урахуванням психічного розвитку дитини
Психологічна безпека – вчителю. Синдром професійного вигорання.
Порадник-пам’ятка батькам, які прагнуть порозуміння з дитиною
Вплив куріння та алкоголю на організм підлітка
Психологічні особливості адаптації до навчання в середній школі учнів-п’ятикласників
Поради щодо встановлення довіри між вихователем та підлітками у кризовому стані
Формування у дітей позитивної. адекватної поведінки
Шкільні конфлікти: позиція батьків
Професійне самовизначення старшокласників
Поради батькам: шкільна адаптація першокласників
Консультація для батьків першокласника.
Перехід до школи є переломним моментом у житті дитини. Адже відбувається перехід до нового способу життя і умов діяльності. Треба врахувати, що відмінна риса положення школяра полягає в тому, що навчання є від тепер для нього обов’язковою діяльністю. І дитина повинна знати, що за неї вона несе відповідальність перед учителем, школою сім’єю.
Безумовно , всі діти зазнають труднощів при адаптації до нових умов навчання і виховання. Треба врахувати, що навчання в школі може викликати деякий дискомфорт для психічного здоров’я школяра . Це пов’язано, по- перше, з певними стресовими станами, яким піддається школяр. По – друге, з великою кількістю інформації , що пропонують переробити дитині. По – третє, не раціональна організація виконання домашнього завдання вдома. Таким чином, діти напружені як психологічно, так і фізично. Це часто приводить до певних наслідків, що у першу чергу позначається на навчанні учня. Тому в цей період від батьків потрібна певна як моральна так і психологічна підтримка в процесі адаптації.
Батькам майбутнього першокласника слід врахувати, що саме психологічна готовність до навчання забезпечує адаптацію дитини до школи. Слід зазначити , що позитивно впливає на адаптацію:
– своєчасність переходу від гри до навчання;
– відвідування шкільної установи, а, отже, наявні навички спілкування з однокласниками;
– правильне виховання в сім’ї;
– усвідомлення дитиною свого положення школяра, а також підготовка до школи з боку батьків, що полягає у посиленні особистісного значення навчання в школі;
– у постановці певних пізнавальних завдань перед дитиною;
– у підготовці до можливих проблем, що виникають у процесі навчання, при цьому підкреслюється, що наполегливість і працьовитість допоможуть у подоланні цих труднощів.
Перші місяці навчання дитини викликають багато запитань у батьків. Одне з головних: як же допомогти дитині в навчанні?Я привчати до самостійності при виконанні домашнього завдання? Психологи вважають, що батьки, у першу чергу, повинні запам’ятати наступні правила:
– Визначити час спільної взаємодії дитини з дорослими. При цьому треба врахувати, що по – перше, поступовий час активного співробітництва скорочується, а час самостійної роботи збільшується, а по – друге, тривалий час виконання уроків виснажує сили дитини і вона втрачає позитивну мотивацію.
– Необхідно батькам знати темп роботи своєї дитини, щоб вона могла працювати в оптимальному для неї темпі. Завдання батьків підтримувати цей темп.
– Часто школярам потрібна не стільки допомога з якого – небудь предмета, скільки допомога в поточній навчальній ситуації. Батькам слід розглянути, в чому полягає їхня допомога.
– При допущенні помилки дитиною, дорослий повинен зробити так,щоб дитина сама , а не вказувати на неї. Для того, щоб допомогти дитині знайти свою помилку , дорослий повинен спросити завдання, вирішивши яке дитина змогла б самостійно виявити і виправити свою помилку.
Психологічна напруженість проходить через півтора – два місяця. Якщо дорослий, який перебуває поруч, спокійно і планомірно здійснює режимні моменти, надає правильну, у тому числі й психологічну допомогу дитині, то її напруженість падає. А знання психологічної напруги стабілізує й фізичний стан дитини. Вона уникає перевантажень, стомлення, зниження працездатності. Крім того, прагнення до позитивних взаємин з дорослими організовує поводження дитини : вона на їхні думки та оцінки, намагається правила поведінки.