Батькам

Терміново! Повідомлення про небезпеку!

В Україні спалах кору!

Кір, краснуха, епідемічний паротит, поліомієліт, дифтерія, кашлюк можуть швидко поширюватись та загрожувати вам та вашій дитині.

Єдиний спосіб захиститися від цих інфекцій та запобігти розвитку небезпечних ускладнень – зробити щеплення.

Якщо ваша дитина пропустила щеплення за графіком чи не має їх взагалі, надолужте за першої ж можливості. Зверніться до найближчого закладу охорони здоров’я, щоб отримати щеплення безкоштовно.

 

Важливо пам’ятати!

  • Якщо дитина пропустила щеплення , то не потрібно починати з початку всі щеплення проти цієї інфекції.
  • Якщо графік порушено, вакцинацію можна робити проти любої інфекції у будь-якому порядку.
  • Радимо робити кілька щеплень одночасно – це світова практика, що дозволяє захистити дитину від кількох захворювань одразу. 
  • В Україні зареєстрований спалах поліомієліту – небезпечного захворювання, що може призвести до невиліковного паралічу. Упевніться, що ваша дитина отримала принаймні 2 дози вакцини ІПВ. 
  • У 2023 році є ризик спалаху кору. Подбайте, щоб дитина у 12 місяців мала першу дозу вакцини КПК (кір-краснуха-паротит) та у 6 років – другу дозу. 
  • При травмах існує високий ризик правця, підвищується ризик заразитися на гепатит В (наприклад, під час хірургічної допомоги). Подбайте, щоб дитина мала 3 дози вакцини від гепатиту В та всі щеплення від правця згідно календаря щеплень. 
  • Немає потреби в обстеженнях (аналіз крові, сечі, імунограма) перед вакцинацією.

Захистіть себе та власну дитину!

Фізична безпека дітей під час війни

Правила поведінки в евакуації, на окупованих територіях і в зоні бойових дій

Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек — фізичних та психоемоційних — ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Дізнайтеся важливі правила безпеки дітей під час війни. 

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ

  1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психологиня Світлана Ройз радить зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. У конспектіонлайн-лекції фахівчині ви знайдете 46 робочих інструментів подолання стресу для дорослих та дітей. Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно.
  2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте.
  3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань.
  • Ваші прохання повинні бути лаконічними та зрозумілими.
  • Якщо є можливість, завчасно порепетируйте в ігровій формі головні команди: «Стій», «Не торкайся цього», «Викинь це», «Іди до мене».
  • Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість.
  1. Іграшку-супергероя — з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню. Це може бути навіть мушля з відпустки на морі або камінчик з рідного двора. Скажіть, що у хвилини, коли буде страшно чи самотньо, дитина може брати цю іграшку в руки, розмовляти з нею, розповідати їй про свої почуття.
  2. Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї. Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові. Окрім  бейджа на одязі, покладіть дитині у кишеню записку та/або напишіть цю інформацію на її руці стійким маркером або ж наклейте цупкий скотч на одяг. Це варто зробити навіть з дітьми 7-10 років, які у звичайному житті пам’ятають персональні дані. У стані стресу забувати прості речі можуть навіть дорослі, а діти й поготів.
  3. Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину. Окрім цього, добре запам’ятайте (краще – запишіть), як саме одягнена дитина під час евакуації.
  4. Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти. Передавайте дитину сторонній людині тільки у крайньому випадку, або якщо це військові або представники рятувальних служб – пам’ятайте, що існує небезпека викрадення дитини під час евакуації.
  5. Домовтеся про місце, де ви зустрінетеся, якщо загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).
  6. Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам.
  • Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко.
  • Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте.
  • Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
  • Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена.
  • За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
  • Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102. Якщо дитина загубилась за кордоном, гаряча лінія: 116 000.
  1. Важливий чат-бот: Дитина не сама. У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції. Зокрема, чат-бот містить покроковий план дій у разі, якщо ваша дитина загубилася або ви знайшли чужу самотню дитину. Чат-бот було створено Офісом Президента Україниспільно з ЮНІСЕФ та Міністерством соціальної політики.
  2. Остерігайтесь зловмисників: будьте пильними. Зараз українським біженцям допомагає вся Європа. Щодня пересічні громадяни з різних країн від щирого серця діляться їжею, одягом, житлом. Та не слід забувати, що ворог може використовувати цю ситуацію, аби вдарити по найціннішому: по дітях. За повідомленням Сумської обласної військово-цивільної адміністрації, ворожа авіація розкидає дитячі іграшки та мобільні телефони, які начинені вибухівкою. Відома журналістка та блогерка Катерина Венжиктакож пише про диверсантів, які ховають вибухівку у дитячих іграшках. Поясніть це дитині й пильнуйте за тим, щоб вона брала іграшки та інші речі лише з вашої згоди та у вашій присутності. Ніякі «забуті» або «покинуті» іграшки, смартфони тощо з землі підбирати не можна! Детальніше про це дивіться нижче у розділі «Як уберегти дитину від мін та вибухівки».

Поради про те, як підтримати та заспокоїти дитину під час війни, читайте у окремому матеріалі.

ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД МІН ТА ВИБУХІВКИ

Ще у перші дні війни Національна поліція України попередила про виявлення на території нашої країни протипіхотних мін, так званих метеликів. Вони невеликі, пластмасові, бувають яскравого кольору — через це діти можуть сприймати їх за іграшку. Також ворог розкидає реальні дитячі іграшки, смартфони та інші цінні речі, начинені смертельно небезпечною вибухівкою.

Крім того, існує ризик замінувань. Причому не лише у зонах бойових дій чи на окупованих територіях, але й вздовж евакуаційних шляхів. Дізнайтеся, як вберегти дитину від мін та вибухівки.

1. Покажіть дитині фото мін-метеликів та упевніться в тому, що вона запам’ятала, як вони виглядають.

 

 

 

 

 

 

 

2. Введіть правило: не чіпати сторонні предмети (особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дітям, як важливо бути пильними і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це вам або комусь з інших дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть «звичайнісінька» на вигляд кулькова ручка. Ви можете сказати дитині так: «Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне — скажи мені, я дуже сподіваюся на твою уважність».

3. Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівки тощо. Якщо рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя (навіть у туалет) і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям.

4. Розкажітьдітям про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти вам, якщо таке побачить. Це можуть бути сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: “УВАГА, МІНИ!”, “DANGER MINES!”, “ВНИМАНИЕ, МИНЫ!”. Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дітям, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті.

5. Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці? 

  • Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте.
  • Якщо ваше місто/село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама.
  • Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати по допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди.

6. Про виявлення будь-яких підозрілих знахідок Центр громадського здоровʼярекомендує негайно сповіщати органи влади. Це може бути поліція (тел. 102), пожежна служба (тел. 101), ДСНС або ТрО. Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЗА ТЕМОЮ

 

 

СПОГАДИ, ЩО ПРИНОСЯТЬ РАДІСТЬ!

Якщо ви хочете, щоб у ваших дітей в майбутньому були яскраві спогади про дитинство, то вам потрібно робити не так вже й багато. Скориставшись цими нехитрими порадами, можна залишити в пам’яті дитини багато чудових і теплих спогадів про перші роки життя.

  1. Читати ім. Так, це красиво вже саме по собі, але в читанні дитям є і своя магія. Книги створюють світ, частиною якого стає кожен, хто читає. Тому не важливо, скільки років дитям, потрібно читати їм, читати разом з ними, просто читати.
  2. Слухати їх. У сучасному божевільному світі так легко сказати: «Почекай секунду, мені ніколи!», А реальність така, що нічого не зміниться ні через секунду, ні навіть через хвилину, а дитина так і залишається без бажаного уваги. А коли ми начебто готові вислухати, то дитина вже або перехотіла розповідати чи навіть забула, що хотіла сказати. Діти просто хочуть поділитися з батьками якимись своїми моментами. Так, для дорослих це все здається неважливим і непотрібним, але для малюків це є пріоритетним! Тому, перш ніж сказати дитині почекати секунду, потрібно подумати про те, що телефон, комп’ютер, соціальні мережі та телевізор не образяться, не отримають душевні травми і нічого не забудуть. А от діти – можуть .
  3. Обіймати їх. Неважливо, маленькі ми чи великі, але ми всі потребуємо обіймів. Кожна дитина індивідуальна, комусь потрібно дуже багато тілесного контакту, комусь бути обнятим один раз на день буде більш ніж достатньо, потрібно просто звернути увагу на дитячі потреби і не відмовляти у їх задоволенні. Тільки не треба питати, обійняти чи ні! Скажіть: «Я хочу тебе обійняти!» І обіймайте. Обійми це символ не тільки любові, але ще і впевненості, захисту і просто щастя.
  4. Створювати сімейні традиції. Наприклад, влаштовувати раз на тиждень ніч або вечір кіно, коли вся сім’я, озброївшись попкорном, дивиться разом фільм. І повірте, це не буде просто переглядом фільму, коли мова йде про традиції!
  5. Ділити трапезу. Час летить швидко, приготування займає багато часу, а робота з’їдає все інше. В силу різних графіків і просто бажань членів сім’ї, опинитися всім відразу за одним столом стає дуже складно. В результаті діти перекушують пластівцями, хот-догами, морозивом і т.д. Але навіть не це найстрашніше! Важливо те, що відсутність спільних трапез самим негативним чином позначається на стосунках у сім’ї, на довірливості і теплоті. Тому потрібно вибрати хоча б один прийом їжі, будь то сніданок, обід або вечерю, і завжди проводити його всім разом, без варіантів.
  6. Говорити дітям, що вони найулюбленіші на світі. Дітлахам так важливо знати і пам’ятати, що для своїх батьків вони обрані.
  7. Святкувати. Знову ж таки, всі діти різні і досягнення у них різні. Хтось у 5 років читає краще, ніж хтось в 10 років. Хтось успішний в спорті, а у когось просто алергія на м’яч. Хтось кращий учень у класі, а хтось займається з репетиторами. Але у кожної дитини є щось, що вдається їй добре, і чим би це не було, батьки повинні це підтримувати і святкувати всі досягнення!
  8. Грати разом. Всі діти люблять грати, але дорослим ці забави зазвичай здаються нецікавими. Потрібно просто знайти те, що буде приносити задоволення всієї сім’ї – настільні ігри, походи, риболовля, відпочинок на природі, ігрові види спорту, катання на велосипеді, читання, перегляд фільмів, будь-яка діяльність, яка забезпечить веселе проведення часу і об’єднає всіх, створюючи спогади , які діти ніколи не забудуть.
  9. Пам’ятати про свої обіцянки. Так, ми стільки всього обіцяємо і так часто забуваємо це зробити. А життя дітей складається з моментів, і ці ситуації стають дуже болючими для них. Тому всі ті заходи, які виключно важливі для дитини – зібрання, дні народження, репетиції, конкурси, спортивні змагання, конференції, не повинні бути забуті батьками ніколи! І для дітей стане найважливішим саме той факт, що про нього пам’ятають, не забули.
  10. Любити їх. Любов породжує любов. Але мало просто сказати дитині, що ви його любите і потім продовжити його ігнорувати, нехтувати його бажаннями і розповідями, відмахуватися від прохань. Любов потрібно показувати. Тому що тільки любов породжує любов.

І тут я подумала…А чи залежать ці пункти від віку? Напевно що ні, а от чи приносять вони радість в життя — впевнена що так! Тож закликаю вас створювати приємні спогади один для одного не залежно від того скільки вам років.